У Соборі Святої Софії в Римі відбулася урочиста Божественна Літургія з нагоди празника Покрови Пресвятої Богородиці. Літургію очолив президент релігійного Товариства "Свята Софія" о. Марко-Ярослав Семеген у співслужінні з о. Андрієм Хоменом.
У своїй проповіді о. Марко-Ярослав підкреслив особливе значення Покрови Пресвятої Богородиці для українського народу, яка стала символом захисту під час боротьби за свободу. Він зазначив, що "цей образ Богородиці Покрови став ще одним свідченням близькості до Пресвятої Богородиці", підкресливши її важливу роль в історії та культурі українців. Священик також закликав присутніх наслідувати покору Богородиці, яка виявляється у довірі до Бога, навіть у найважчі моменти життя, коли логіка і людські сили безсилі.
Місяць жовтень розпочався величним святом Покрови, а Церква закликає провести його з вервицею в руках, просячи духовних і тілесних благ для себе та України. Після завершення Літургії всі присутні спільно помолилися вервицю, починаючи місяць особливих молитов і духовного оновлення.
У проповіді на свято Покрови Пресвятої Богородиці священик підкреслює важливість цього свята для українського народу, незважаючи на його грецьке походження. Покров Пресвятої Богородиці став глибоким символом захисту для українців, особливо у важкі часи боротьби за незалежність. Як зазначено, навіть козаки обрали Богородицю своєю покровителькою, будуючи храми на її честь. Священик також згадує історичні моменти, коли цей символ ставав джерелом надії для народу, і підкреслює, що сьогодні українці продовжують звертатися до Богородиці в умовах війни, просячи її материнського покрову для захисників і захисниць.
Священик наголошує на покорі Пресвятої Богородиці як головній її чесноті. Покора, за його словами, не є рабською чи принизливою, а є глибоким довір’ям до Бога, навіть у моменти, коли неможливо зрозуміти або пояснити події. Вона, приймаючи Божу волю, стала взірцем для кожного християнина у своєму покликанні слідувати за Господом, особливо в умовах невизначеності та страждань. Священик закликає довіряти Богородиці у важкі часи і просити у неї сили для духовного зростання та внутрішньої стійкості.
