У Томину неділю, 7 квітня, у прокатедральному соборі Святої Софії у Римі по завершенні Божественної Літургії відбулося традиційне поминання усіх померлих – Пасхальний Парастас за усопших воїнів, жертв російської агресії, наших рідних та ближніх. Божественну Літургію у неділю Антипасхи очолив о. Олег Ладнюк, СДБ, зі згромадження Отців Салезіян в Україні у співслужінні о. Марка-Ярослава Семегена, ректора прокатедри.| Разом з отцем Олегом паломництво до прокатедри здійснили вірні з Донецького екзархату, які на прифронтових територіях надають допомогу військовим та цивільним.
В часі проповіді запрошений проповідник звернувся до вірних, роздумуючи над уривком Євангелія про святого Апостола Тому: «В теперішніх реаліях війни я зовсім по-іншому переживаю момент з Євангелія, коли Ісус Христос приходить до Апостолів і дозволяє Томі доторкнутися до Своїх ран. Пригадую, як з перших днів війни наші автомобілі військових капеланів виїхали до міст та сіл Луганщини й Донбасу, і перш за все ми рятували жінок та маленьких дітей. І найважчим для священника був вибір, кого врятувати, бо для всіх місця не вистачало. Одним з найболючіших моментів для мене було неодноразово бачити прощання рідних і близьких, які не знають, чи ще колись побачаться».
Душпастир поділився досвідом пережиття Євангелія та свідченнями присутності Бога у складних реаліях війни: «Приклад Томи каже: "Поки не доторкнусь до Бога, не повірю". За час мого служіння багато людей запитували священників, де є Бог і чому Він покинув наш народ. Погодьтеся, в храмі дуже легко проповідувати, але як непросто дати відповіді тим людям, які втрачають рідних, помешкання, і все, що мають. В подібні миті я міг промовчати. І через деякий час ці люди підходили і казали, що Бог існує, бо бачили Його у священнику, який приїжджав допомагати у момент, коли нікого не було поруч. Присутність Бога на війні дуже важлива, адже захисники по-іншому переживають страждання. Християнство і особа Христа дає силу пережити страшні моменти втрат і глибокого болю. В Томину неділю відчуймо потребу бути віруючими, які моляться у важкий момент нашої історії і надихають інших, оскільки кожен християнин покликаний уприсутнювати Бога і бути прикладом для ближніх».
Після богослужіння ректор прокатедри висловив о. Олегу подяку за приємність спільно молитися разом з ним та групою паломників з України. «Кожна людина, яка приїжджає до нас з України – це велика ласка від Бога. Наші сьогоднішні паломники трудяться дуже близько до зони бойових дій, ризикуючи життям. Тож, дякуємо Богові за вашу відвагу й мужність, і усилено молимось за захисників, капеланів й волонтерів», – звернувся до гостей о. Марко-Ярослав. Окрім того, ректор прокатедри запросив парафіян по завершенні Пасхального Парастасу зійти до крипти собору, щоби згадати в молитві похованих там отців та єпископів, які заступаються за нас перед Богом. Відтак, у храмі помолилися Великодній Парастас за усіма усопшими. Поминальна молитва, яку провадив віцеректор о. Дмитро Кудін спільно з душпастирями собору – о. Василем Іликом та о. Романом Кулинцаком, правилася за усіх захисників України, невинно вбитих українців, отців Церкви, наших рідних і близьких та усіх, хто перейшов до Вічності.
